Бали, -лів, м. мн. Разговоры, розсказни. Тільки і балів на селі, що про мене безщасну. Росклався з своїми балами — і до вечора тебе не переслухаєш. Всі ж не з балами стояли, всі були по ділу тут. це вже бали! Дудки! Це вже бали, щоб я йому дала. Ні, це вже бали!
Вихолоняти, -няю, -єш сов. в, вихолонути, -ну, -неш,, гл. Охлаждаться, охладиться, остывать, остыть. Нехай вихолоняє борщ. Вода вихолола.
Вичаклувати, -лую, -єш, гл. Выколдовать.
Запомогти́ся, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Помочь себѣ. Він тим не запоможеться. 2) Разбогатѣть, разжиться. Запомігся дуже N: має теперка з тисячу карбованців.
Кайлак, -ка, м.
1) Короткій обрубокъ дерева, стоймя поставленный и употребляющійся какъ скамеечка для сидѣнья.
2) мн. Обрубки дерева кривые, годные только какъ дрова, сучье, домъ древесный.
Катраночка, -ки, ж. = катран? У городі катраночка, ходить Галя як панночка.
Пабородки, -ків, м. мн. 1) У стариковъ: складки отвисшей кожи подъ подбородкомъ. 2) Монисты у индюка на шеѣ.
Ряхтіти, -хчу, -тиш, гл. Блестѣть, сверкать. Як золото ряхтить. На морі огрядні кораблі без ліку-міри стоять собі пишними рядами та ряхтять мов пав'яне піря на сонці.
Складати, -да́ю, -єш, сов. в. скласти, складу, -деш, гл. 1) Складывать, сложить. Зорем лан посесорові та, вижавши, складем і звозим. Так я свій крам у коробочку склав. Ганна сиділа, склавши руки. 2) Набирать, набрать (типографск. терминъ). З) Составлять, составить изъ отдѣльныхъ частей, собирать. Складати машину. 4) Слагать, сложить, составлять, составить, сочинять, сочинить. Хто вміє красти, той вміє і брехеньку скласти. Оці вірші віршую я для себе, братія моя! мені легшає в неволі, як я їх складаю. 5) Ариѳм. Слагать. — рахубу. Считать, посчитать. Скільки всіх зорь, цьому ще ніхто рахуби не склав. 6) — хрест. Креститься, перекреститься. Перед домом Божим хреста не склав, тим його й Бог скарав.
Хнюра, -ри об., хнюрко́, -ка,, м. Угрюмый, ворчливый чоловѣкъ.
