причастник
Причастник, -ка, м. 1) Тотъ, кто причащается. Багато причастників сьогодня було. 2) Тотъ, кто причащаетъ. Господь зсилає до тебе причастника свого, в котрого запричастишся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 451.
Том 3, ст. 451.