Бентежити, -жу, -жиш, гл.
1) Смущать, обезкураживать, сбивать съ толку.
2) Тревожить, волновать. По світах свою силу показувать, людей дивувать та людський спокій бентежить. І нас новий бентежить Наливай.
3) Ругать, срамить, безчестить; покрывать срамомъ, безчестьемъ. Я гетьманом двадцять літ.... і я — тепер нікчемний дід — коверзував би ще про зраду? Глянь, що не вимудрує зло? На що мені бентежить славу?
Відціль нар. = відсіль.
Заробля́щий, -а, -е. Живущій заработками. Я зароблящий чоловік.
О́двір 2, нар. Возлѣ дверей. Гей станьте одвір, щоб лихі собаки не повтікали.
Пісок, -ску, м. Песокъ. Лучче ж буду в синім морі пісок їсти, ніж із нелюбом да вечеряти сісти. Ум. пісо́чок.
Поразити, -жу, -зиш, гл.
1) Поранить. Поражені руки, робити нічого не можна.
2) Укусить. Софія ( — гадюка) поразила худобу.
Початуха, -хи, ж. Зачинщица? Заськи, початухо, заськи!
Смачний, смашни́й, -а́, -е́ Вкусный. Їж ячне так, як смачне. Б, пироги смашні! Та як би ще чарка горілки: то-то б поснідав. Ум. смачненький, смашне́нький.
Спохватитися, -чуся, -тишся, гл. Схватиться, вскочить. Ой пойду я на Вкраїну иншої шукати! Мила спохватилася, у ноги вклонилася.
Човг меж., выражающее шарканіе ногами. Іде в своїх чоботищах помалу, тільки човг, човг, човг...
