Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

причалювати

Причалювати, -люю, -єш, сов. в. прича́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Причаливать, причалить, пристать къ берегу. Єв. Мр. VI. 53. Який вас враг сюди направив і хто до берега причалив? Котл. Ен. І. 16. до свого́ берега причалив навіки. Умеръ. Ком. Пр. № 1106. 2) Подъѣзжать, подъѣхать. Причалили хури до комори, випрягли волів. О. 1862. VIII. 22. 3) = прибиватися, прибитися. Причалив до старого знайомого, щоб і Антося тут поставити, і самому перебути. Св. Л. 216. 4) Присоединяться, присоединиться, пристать. А до його причалило ще чоловік десять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 451.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧАЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧАЛЮВАТИ"
Бенеря, -рі, ж.? Неясное слово, — повидимому какая то болѣзнь. Не чума ли? Сравн. бендерська чума; быть можетъ бенеря испорченное бендеря? бенеря його принесла. (Екатер. у. Слов. Д. Эварн.) аналогично выраженію: холера його принесла! Куди тебе бенеря несе? Ном. № 14235. Б'є його бенеря забрати в мене ту десятину. Лубен. у. Cм. бенеберя.
Горе́цвіт, -ту, м. Раст. Helleborus niger L. ЗЮЗО. І. 124.
Домива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. доми́ти, -ми́ю, -єш, гл. Домывать, домыть. Ще трохи пшениці не домила. Богодух. у.
Обчовгати, -гаю, -єш, гл. Обтереть, ободрать треніемъ (обувь). Обчовгав зовсім підошви в чоботях. Васильк. у.
Ойойкати, -каю, -єш, гл. = ойкати. Ойойкай мов той жид у синагозі. К. Дз. 75.
Прибиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. прибитися, -б'ю́ся, -б'є́шся, гл. Приходить, прійти, пріѣхать, зайти, заѣхать, попасть куда. Мнж. 39. Шукаючи, заблудила. Ой прибилась до риночку. Чуб. V. 909. Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин. Шевч. 337.
Просолювати, -люю, -єш, сов. в. просолити, -лю́, -лиш, гл. Просаливать, просолить.
Розчіплювати, -люю, -єш, сов. в. розчепи́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Расцѣплять, расцѣпить. Зачепила гаплик за гаплик, а тепер ніяк не розчеплю. Харьк. 2) Разнимать, разнять. Як дав же він мені молотьби, так і зуби розчіплювали. Г. Барв. 289.
Скитатися, -та́юся, -єшся, гл. Скитаться. Іване, синочку мій, де ти скитався? Грин. І. 46. Нещасні ж сирітки та підуть скитатись. Грин. III. 411.
Чернь, -ні, ж. 1) Черный цвѣтъ, черная одежда. Шо в черницях добре жити, лехко ділечко робити, тілько, ненько, досадненько, що в черні ходити Грин. III. 376. 2) Черныя нитки. Я тебе, біле, черню потчу. Чуб. V. 489. 3) Чернь, простой народъ. Утверди, Боже, люду царського, народу християнського, війська Запорозького, Донського, з сією черню Дніпровою, низовою, на многая літа, до конця віка. АД. І. 220.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЧАЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.