Витрушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. витруситися, -шуся, -сишся, гл. Вытряхиваться, вытряхнуться, выпадать, высыпаться.
Ґрянча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Каркать; крякать. По цілих ночях ґрявчит тот пташок. Качка грявчит.
Дзви́знути, -ну, -неш, гл. 1) Взвизгнуть. Він улучив камінцем у собаку, а та аж дзвизнула. 2) Ударить. Як дзвизну тебе, так перекотишся не раз.
Зазмага́тися, -га́юся, -єшся, гл. Вступить въ споръ, заспорить. Зазмагалися за той город, та й сваряться, та й позиваються й досі.
Обмітати, -та́ю, -єш, сов. в. обмести, -мету, -те́ш, гл. Обметать, обместь. І криниченьку обрубить, і василечком обмете. Візьми вінок та обмети біля хати.
Просянка, -ки, ж. = просяниця.
Сікавка, -ки, ж.
1) Дѣтская игрушка: родъ брызгалки, шприца изъ бузины иди трубчатаго ствола какого нибудь растенія, напр. георгины.
2) Пожарный насосъ.
3) Рыба. = сікавиця.
Смирність, -ности, ж. Смиреніе, кротость. У смирності ти вгору вознесешся.
Хмарник, -ка, м. Колдунъ, управляющій тучами.
Хуторни́й, а́, е́. = Хутірський. Муза хуторна незнана.
