Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

притяжа

Притяжа, -жі, ж. Жердь, привязывающаяся сзади стельваги для пристяжныхъ лошадей. Могил. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 448.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТЯЖА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТЯЖА"
Відбавити, -ся. Cм. відбавляти, -ся.
Забага́тися, -га́юся, -єшся, гл. = забажатися. Бач, чого забагається. Св. Л. 124.
За́пі́лка, -ки, ж. Передникъ. Желех.
Квашення, -ня, с. Квашеніе.
Кришний, -а, -е. = крихкий. Голки кришні. Лебед. у.
Мидза́тий, -а, -е. Съ толстыми отвислыми щеками, мордастый. Мнж. 185.
Поворотний, -а, -е. Возвратный. Шух. І. 154.
Поприручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручить (во множествѣ).  
Поразка, -ки, ж. Пораженіе.
Птруту! меж. Крикъ на ягнятъ у гуцульскихъ пастуховъ. Шух. І. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИТЯЖА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.