Гладун, -на, м.
1) Полный, жирный человѣкъ.
2) = веретільник.
3) Раст. Herniaria glabra L.
Го́мзатися, -заюся, -єшся, гл. Ворочаться, копошиться. Чого гомзаєшся за столом, наче блохи кусають?
Дога́яти, -га́ю, -єш, гл. — кого. Задержать до извѣстнаго времени. До вечора мене догаяв і таки не віддав грошей.
Дойня́к, -ку́, м. Дойный скотъ. Та ще к тому убогий: сорок тисяч дойняку, яловнику без ліку.
Друг, -га, мн. дру́зі, м. 1) Другъ. Без вірного друга великая туга. Годі тобі жити за тихим Дунаєм: ми на тебе, друже, давно вже чигаєм. Разом, друзі! крикнув Карпо. Не так тії сто братів, як сто друзів. Рече Христос до Івана, свого друга. 2) Мужъ (пѣсняхъ) Ой пійду я, не берегом — лугом: чи не зострінуся з несуженим другом. Слала Маруся до Юрочка: мій Юрасеньку, мій друже вірний! (Свад. пѣсня о новобрачныхъ). Ум. дружок.
Здуми́тися, -млю́ся, -ми́шся, здумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. Изумиться. Аж люде здуміли. Калина пігнулася, дівчина здушилася, де воля поділася.
Позорувати, -рую, -єш, гл. Обращать вниманіе. Cм. позір.
Ревнява, -ви, ж.
1) Ревъ.
2) Шумъ. крикъ. Бач. яку підняли собаки ревняву.
Хваленик, -ка, м. Тотъ, кого хвалять. Вареники — божі хваленим: всяке хвале, та не всяке варе.
Чистісінький, -а, -е. Совершенно чистый. Ой бував же я та в чистісінькім полю.
