Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перекинчик

Перекинчик, -ка, м. Перебѣжчикъ, отступникъ, ренегатъ. Нині гордиш словом і віров моєю... Перекинчик з тебе, не мож тя любити. Гол. III. 454.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 121.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕКИНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕКИНЧИК"
Блазеня, -няти, с. Избалованный ребенокъ. Ум. блазенятко.
Вимовити, -ся. Cм. вимовляти, -ся.
Висіль, -соли, ж. Шуточное слово, употребленное повидимому въ значеніи: отсутствіе соли. Ном. № 14321. Cм. випшоно.
Гнилобокий, -а, -е. Со сгнившимъ бокомъ. Груші гнилобокі. Шевч. 178.
Жаберина, -ни, ж. 1) Лягушечья икра. Угор. 2) = жабуріння 1. Вх. Лем. 413.
Жижки́й, -а́, -е́. Жгучій. І на жижку кропиву мороз буває. Ном. № 3825.
Клобучити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать войлокъ. Желех.
Пагоння, -ня, с. соб. отъ пагін.
Переклопотатися, -чу́ся, -чешся, гл. 1) Перестать хлопотать, заботиться. 2) Истомиться хлопотами, заботами.
Розчина, -ни, ж. Закваска, ферментъ для хлѣба. Нетерплячий Омелько з діжі розчину бере, на сковороді перепечку пече. Чуб. 1. 273. Не видав хтось кислого та в розчину впав. Ном. Прийшла дівка додому, а попадя саме діжу учинила. — Чого ти, пита, посуду побила? — А пороскидайте цю росчину по хаті, так скажу. Мнж. 6. Ум. ро́зчинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕКИНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.