Вибавити, -ся. Cм. вибавляти, -ся.
Дозе́мний, -а, -е. Длиной до земли. Борода, коси та доземна одежина вже свідчили, що не проста людина йде, а батюшка.
Дрючи́на, -ни, ж. Дубина. Ой хапайте, браття, хто кий, хто дрючину на вельможну спину! Вирятуймо, браття, з тяжкої неволі свою рідну Україну. Добра каша: крупина за крупиною гониться з дрючиною.
Зажи́рливість, -вости, ж. 1) Прожорливость. 2) Любостяжательность, алчность. Нехай його Бог судить за його зажирливість.
Позичати, -ча́ю, -єш, сов. в. позичити, -чу, -чиш, гл. 1) — у кого. Занимать, занять, брать, взять въ долгъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. 2) — кому. Одолжать, одолжить кому, давать, дать въ долгъ. Одна бере і другим позичає, а друга не бере й другим не дає.
Пообчіркувати, -кую, -єш, гл. Очертить (во множествѣ).
Присолити Cм. присолювати.
Старчовод, -да, м. = поводирь (у старця).
Такеньки, такечки, нар. Ум. отъ так.
Хряпнути, -ну, -неш, гл. = хрьопнути. Як хряпнув мене по пиці, аж у віччу пожовтіло. Щось притьма убігло в сіни і дуже хряпнуло дверима.
