Вишептатися, -чуся, -чешся, гл.
1) Нашептаться.
2) Задохнуться, перестать шевелиться (о ракахъ). Вишептавсь, як рак у торбі.
Ґабелко́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ телячьей кожи.
Журбовий, -а, -е. Печальный. Хиба ж се (сватання) журбова річ?
Замо́рський, -а, -е. Заморскій. Заморського зілля забажала.
Ле́дінь, -ня, м. = леґінь. Узяв ледінь стару бабу, кайтеся, хрестяне! Ой любили два ледіні єдну молодицю. Ум. ледіник. Порубали ледіника у чужої жінки. Поставайте, ледіники, до танцю, до танцю.
Наву́сся, -ся, с. Едва пробивающіеся усы. Дарма, що був молодиком безвусим, ніхто з його молитви не сміявся, бо серед братиї, з своїм навуссям русим, в стоянні був рівен монахам довговусим.
На́в'язь, -зі, ж. Навязчивость, привязыванье. Не йдімо повз корчму, бо там куми та побратими, то буде нав'язі багато.
Обмазати, -ся. Cм. обмазувати, -ся.
Оселка, -ки, ж.
1) Оселокъ.
2) = веселка.
Хопити, -плю, -пиш, гл. Схватить. Хопив ніж і верг ним. Ілаш хопив мене за руку.
