Болещ, -щі, ж. Болѣзнь; переносно: скорбь, огорченія. Ви, любощі, ви, немощі, хуже тої ви болещі: од болещі зіллє маю, од любощей уміраю. Чаще во мн. ч.: болещі. Все у їх вкупі: болещі і радощі:
Вусань, -ня, м. см. усань.
Линтваре́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ овечьей шкуры. Линтваревий кожух. — оправа. Кожаный переплетъ. Елисаветгр. у.
Літне́нький, -а, -е., Ум. отъ літній.
Накрича́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Накричаться.
Присвідувати, -ду́ю, -єш, гл. Дѣлать показанія, свидѣтельствовать. Присвідує на мене, що я, каже, вкрав.
Прожирати, -ра́ю, -єш, сов. в. прожерти, -жеру́, -жере́ш, гл. Проглатывать, проглотить; сожирать, сожрать, пожрать. Адам узів в рот та нагадавсі, шьо то Бог заказав, та й лапнувсі за горло, щоби не прожер. Плив по морі, та й го риба з човном прожерла. Царь оддав змієві прожерти свою дочку.
Ранець, -нця, м. Ранець. Ой заплачеш, моя мила, заплачені, як мене молодого в ранці забачиш.
Ружний, -а, -е. Относящійся къ ругѣ идущій на содержаніе духовенства. Ружна земля.
Угинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. угну́тися и увігну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Гнуться, согнуться, вогнуться подъ тяжестью чего. Сів, — вона так і вгнулась (під їм). Як положе (на коня руку), — кінь аж угинається.
