Бузлук, -ка, м. Родъ подковы, подвязываемой на подошву, чтобы не скользить на льду.
Воловик, -ка, м. Воловій пастухъ. Ну, гукнув пан воловикові, тепер запрягай пару волів.
Кпити, кплю́, кпиш (з ко́го, з чо́го), гл. Трунить, насмѣхаться. Було не кпити з Микиті, бо Микита і сам кеп. Давно се діялось колись; ще як борці у нас ходили по селах, та дівчат дурили, з громади кпили, хлопців били.
Підголити, -ся. Cм. підголювати, -ся.
Ряснистий, -а, -е. = рясний. Копа на копі, а сніп на снопі, копи пашнисті, снопи ряснисті.
Сцати, сцу, спиш, гл. Сосать. Ласкаве телятко дві матки буде сцати, а злісливе, то й одна не дасть.
Торох! меж., выраж. ударъ, стукъ: трахъ! Торох рутульця в лівий бік. Торох, торох у вікно, аж скло дзеленчить.
Унадливий, -а, -е. Назойливый, повадливый.
Хверязя, -зі, ж. Ферязь. У князя хверязя, а в нас і очкур.
Шурхнутися, -нуся, -нешся, гл. Провалиться. Церква виходить, виходить (із землі) — вже і баню видно. Аж тут прибігла за ними матка. Що ви тут, вражі діти, робите? — Вона так знову й шурхнулась в землю.
