Дерка́ч, -ча́, м. 1) Коростель (птица). Rallus crex. А в очереті та деркач дере, пусти, мати, на юлицю, бо аж плач бере. 2) Вѣникъ безъ листьевъ, голикъ. Баба вловила, в міх положила, деркачем била. 3) Названіе вола тонкаго и высокого, съ подтянутымъ животомъ. 4) Трещетка вѣтряная или ручная для спугиванія птицъ въ огородѣ или саду. Части ручн. деркача: па́льки, карбо́ваний вало́к, фіст. 5) Родъ игры съ трещеткой. Ум. Дерка́чик.
Кітька, -ки, ж. Игра состоящая въ катаніи яицъ. І в кітьки крашанками грались.
Колісчатий, -а, -е. 1) Круглый. Сонце круглобоке як кавун, а не як корж; бо коли б воно було тільки колісчасте, а не опукле, то ми б побачили завжди повний круг. 2) На колесахъ. Колісчата скриня. 3) Узорный. Запасочка ж моя колісчаста... стрічечки мої блакитнії. Були і в... картацьких плахтах з колісчастими запасками спереду.
Оббризькати. Cм. оббризькувати.
Позмітати, -та́ю, -єш, гл. Сместь (во множествѣ).
Реготи, -тів, м. мн. Хохотъ, хохотаніе. Сміх не реготи — пійшла баба в переверти.
Роскушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. роскуси́тися, -шуся, -сишся, гл. Раскусываться, раскуситься.
Угноїти Cм. угноювати.
Цебенити I, -ню́, -ниш, гл. Ругать? Прийшла п'яна та й цебенить мене, лає, нащо курей випустила з хлівчика.
Читальник, -ка, м. Читатель. Багацько читальників дожидається тієї книжки.
