Кулачити, -чу, -чиш, гл. Бить кулаками. Нікого перше він не бачив; а послі, як прозріє, кулачив рутулян і других врагів.
Ля́шський, -а, -е. = лядський. Перейшла, як Уляна у ляшську віру.
Немать нар. = нема.
Поперек, -ку, м. Поясница; талія. Обняла за поперек. Ум. поперечок.
Прикроістий, -а, -е. О землѣ: не сыпучая, отпадающая при паханіи глыбами.
Спльовувати, -вую, -єш, сов. в. сплюнути, -ну, -неш, гл. Сплевывать, сплюнуть. Тричи треба сі слова проказати, за кожним разом по тричи спльовувати. Ой хоч поцілує, дак додолу сплюне.
Таганок, -нка, м. Ум. отъ таган.
Тискавиця, -ці, ж. Кровавый понось.
Товщінь, -ні, ж. Толщина. А морока його батькові! купив оце три деревині на клуню: дві деревині саме до міри, а третя — така товщінь, і руками не ссягнеш.
Черепча, -чі, ж. Родъ невода, употребляемаго на Днѣстрѣ.