Віддячливий, -а, -е. Старающійся отблагодарить чѣмъ-либо. Він такий оддячливий був.
Дуди́на, -ни, ж. ? Гей ти, коршмо, ти, дудине! праця моя в тобі гине.
Мудре́ць, -ця́, м. Мудрець. Ідумейські Таманці... славні були своїми мудрецями. Мудрець там физику провадив.
Набагня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. набагни́ти, -гню́, -ни́ш, гл. Нагрязнять, нагрязнить.
Піддирати, -ра́ю, -єш, сов. в. підде́рти, -деру, -реш, гл.
1) Оббирать, обобрать, разорить птичье гнѣздо.
2) Врать, взять соты изъ ульевъ. (Ведмідь) забув і бджоли піддирать.
Просинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. просну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Просыпаться, проснуться. Так уже не просиналася до світу.
Проштовхувати, -хую, -єш, сов. в. проштовха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Проталкивать, протолкнуть.
Раз, -зу, м. 1) Разъ. Раз мати родила, раз і помірати. Лінивий два рази робить, скупий два рази платить. 2) Одинъ. Раз, два, три, чотирі, — до драбини причепили. 3) Однажды, одинъ разъ. Пішов я раз на вулицю, та й тепера каюсь. 4) Случай. Трахвив на злий раз. Порятуй мене в пригоді, а в добрім разі не потребуєм рятунків. 5) раз-разо́м. Однимъ одинъ разъ. Тільки раз-разом пан мене за вухо поскубли. Я тільки раз-разом був у Катеринославі. 6) раз коло разу. То и дѣло, безъ промежутковъ. Я скребла моркву раз коло разу. 7) раз-по́-раз, раз-поз-(проз)-раз, раз-у-раз. Постоянно, то и дѣло, поминутно. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить. Чого таки тобі раз у-раз до церкви ходить? Сичі в гаю перекликались та ясень раз-у-раз скрипів. 8) одного разу. Однажды. Одного разу над містечком стояла тиха місячна літня ніч. 9) від-разу, до-разу = відразу, доразу. Се він, — впізнала до-разу Катря. 10) в-раз = ураз. Плини, плини, дитятко, плини враз з водою. Вітаймо, дитятко, ураз його матку. 11) за-що-раз. Каждый разъ. За-що-раз дощ зачинаєся з тії закутини. 12) hі-раз. Вовсе. Нема ладу ні-раз. 13) як-раз. Какъ разъ, въ пору. Як-раз батька в лоб, щоб не знав, куди «соб». Якраз Савці свитка, та тільки рукавів нема. Ум. разо́к, разочок.
Строжити, -жу, -жи́ш, гл. Обрубывать сучья срубленнаго дерева.
Фанатицтво, -ва, с. Фанатизмъ.
