Випалювати, -люю, -єш, сов. в. випалити, -лю, -лиш, гл. 1) Выжигать, выжечь. А винограду нащо стілько випалив? 2) Стрѣлять, выстрѣлить, выпалить, дать залпъ. Випалив, і лях схилився набік.
Заметуши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Засуетиться.
Калабалик, -ку, м. Суматоха, кутерьма. Гм. кабалик.
Культурник, -ка, м. Распространитель культуры; культурный человѣкъ. Забудь навіки путь хижацтва скверний і до сем'ї культурників вертайся.
Попорати, -ра́ю, -єш, гл. Убрать, привесть въ должный видъ, порядокъ. Попорали коні.
Приймити, -му, -меш, гл. = приняти.
Стосунок, -нку, м. Отношеніе.
Хортище, -ща, Ув. отъ хорт. Що тільки ви думали-гадали, як од того проклятого хортища втікали? — Те ми, сестрице, думали-гадали, щоб хорт не догнав.
Чалітися, -лі́юся, -єшся, гл. Сѣдѣтъ. Вже в тебе чаліється борода.
Шиб, -би, ж. Образъ, видъ, фигура. Также и м. р.: шиб, бу. не таким ши́бом. Не такимъ манеромъ.
