Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поспихати

Поспихати, -ха́ю, -єш, гл. Спихнуть (многихъ). Я вас із неба поспихаю. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСПИХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСПИХАТИ"
Безвістний, -а, -е. Безвѣстный, неизвѣстный, невѣдомый. Мир. Пов. І. 153.
Верховод, -да, м. 1) Вожакъ. З коллегіума виходили всі люде, которі були верховодами українського панського товариства. К. Гр. Кв. 7. 2) = верховодка.
Викладати, -даю, -єш, сов. в. викласти, -ду, -деш, гл. 1) Выкладывать, выложить. Як позичає, то всі боги викладає. Ном. № 10629. 2) Въ художественныхъ гуцульскихъ работахъ: дѣлать инкрустаціи изъ дерева, рога или кости. Шух. I. 309. 3) Только сов. в. Положить убитыми многихъ, убить многихъ. Виклав ляшків, виклав панків у чотирі лави. Н. п. 4) Раскладывать, разложить. Сидить мила в загороді, карти викладає. Гол. ІІІ. 430. 5) Излагать, изложить. От л й викладаю все теє небозі. МВ. ІІ. 21. 6) Сочинять, составлять. Не хапайсь пісні співать — повагом! бо не ти її виклав. Ном. № 9650. 7) Испражнять, испражнить. А ні ладу, а ні складу, іззіж те, що я викладу. Ном. № 13066. 8) = валашити, вивалашати. 9) смішки си (собі) з кого викладати. Трунить, смѣяться надъ кѣмъ, подтрунивать. Вх. Лем. 397.
Виявлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. виявитися, -влюся, -вишся, гл. Обнаруживаться, обнаружиться, открываться, открыться, появляться, появиться, показываться, показаться. Ось як виявлялась ся загадка. Стор. Кодацький поріг виявився, а то не було його видно. Стор. II. 120. Він виявивсь народу. К. Псал. 197. На вулиці чорна свита виявилась одна й друга, замигтіли платки, намітки.... йшли люде до церкви. МВ. (О. 1862. I. 91).
Застеля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. застели́тися, -лю́ся, -лешся, гл. 1) = застилатися, заслатися. 2)ша́лею, ху́сткою. Надѣть на плечи шаль, платокъ. Люборацька вже і шалею застелилась. Св. Л. 78. 3) Начать дуть (о вѣтрѣ)? Та він (вітер) зранку застелився був он-який, а тепер — сказано, така тиша, що й Господи! Кобел. у.
Кільчик, -ка, м. Ум. отъ кілець.  
Любува́тися, -буюся, -єшся, гл. Любоваться. О пуцьверинку Купидоне, любуйся, як Дідона стогне. Котл. Ен. І. 36.
Понадмолочувати, -чую, -єш, гл. Надмолотить (во множествѣ).
Проганяти, -няю, -єш, сов. в. прогнати, -жену, -неш, гл. = прогонити. Ти проганяв голодного від себе. К. Іов. 49 Ей туди удова, удова молодая та сірії воли проганяла. Грин. III. 418.
Роспарювати, -рюю, -єш, сов. в. роспарити, -рю, -риш, гл. Распаривать, распарить. Вас. 163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСПИХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.