Довгово́вний, -а, -е. Длинношерстный (объ овцахъ).
Заопирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заупорствовать. Піди, кажу, піди!.. так він заопирував, вражий син, таки не пішов!
Низькорослий, -а, -е. 1) Низкорослый, малорослый. Комиш низькорослий.
2) Низкій. Сю старосвітську низькорослу хату.
Обманювати, -нюю, -єш, сов. в. обманити, -ню́, -ниш, гл. Обманывать, обмануть. Оттак наші сіромахи жидів обманюють: виніс сім мішків із погріба глини та шажка й луп! Наталка обманювала вас, коли казала, що ви їй не рівня.
Овчина, -ни, ж.
1) Овчина, овечья шкура.
2) мн. Овечья шуба. Із якої се причини вбралась теща у овчини?
Порости II, -темо́, -тете́, гл. 1) Вырасти (во множествѣ). Поросте зеленая трава. Матінко наша, не журися ти нами, як поростемо, підемо у найми. Як поростуть діти, то їм буде ця хата. 2) Нарости. Потіпають його за боки: чи багато поросло сам.
Просуш, -ші, ж. = сухоліс.
Росколихувати, -хую, -єш, сов. в. росколиха́ти, -ха́ю, -єш и -колишу, -шеш, гл.
1) Раскачивать, раскачать. Серця (в дзвоні) не росколихали.
2) — духа. Воодушевлять, воодушевиться. Росколихавши духа, перейшов од розмови до народніх пісень.
Слутий, слутавий, -а, -е. 1) Увѣчный, частью разслабленный, отчасти параличный.
2) Дураковатый.
Холодність, -ности, ж. Холодность, холодъ.
