Ворітенька, -ньок, ворітечка, -чок, мн. ум. отъ ворота.
Гоїння, -ня, с. Залѣчиваніе, заживленіе.
Ґра́йцарь, -ря, м. = Ґрейцар. Виняв та й дав ґрайцарь.
Ди́вний, -а, -е. 1) Удивительный, дивный, чудный. Скажу я тобі диво дивноє, що о Петрі Дунай замерзав. 2) Странный. Дивний чоловік Хведь! Чи він планетник, Бог його знає. То представиться Алкану-пашаті, трапезонському княжаті, молодому паняті, сон дивен, барзо дивен на прочуд. Ум. Дивне́нький, дивне́сенький. Приснився мені сон дивненький, що приїхав мій миленький. Приснився козакові дивнесенький сон.
Обгородити Cм. обгороджувати.
Підклоняти, -ня́ю, -єш, сов. в. підклони́ти, -ню́, -ниш, гл. = підхиляти, підхилити.
Поплакатися, -каюся, -єшся, гл. А за мною сиротою всі родичі плачуть. Плачся, плачся, мій родоньку, плачся, поплатися, а од мене нещасної повік не цурайся.
Порізнити, -ню́, -ни́ш, гл. Раздѣлить, разрознить. Ото ж порізнили мене з братом, то ми й живемо собі кожен особше. Неситії ксьондзи, магнати, нас порізнили, розвели. Неволя порізнила дітей одних батьків.
Чик II, меж. 1) Отъ чикати, — выражаетъ рѣзанье. 2) Выражаетъ прыганье (въ загадкѣ). Куций Степанко скрутився, звертівся, та й по хаті скаче — чик, чик!
Чоломкання, -ня, с. Взаимные поцѣлуи, Cм. чоломкатися.
