Відрікати, -каю, -єш, сов. в. відректи, -речу, -чеш, гл. Отвѣчать, отвѣтить. Так це їй.... каже, а воно одріка. Е ні, одріка, се вже не шпачки.
Дові́яти, -ві́ю, -єш, гл. 1) О вѣтрѣ: достигнуть, долетѣть. Туди вітер не довіє і сонечко не догріє. 2) Окончить вѣять. Коли б Біг поміг довіяти сьогодні ячмінь.
Кутній, -я, -є. 1) Угловой. В кутньому углі стояв кіот з образами.
2) Коренной (о зубахъ). на кутні сміятися. Плакать. Смійся, смійся! Засмієшся ти в мене на кутні!
3) кутня кишка. = кутниця.
Мнюх, -ха, м. Рыба Lota vulgaris.
Сільний, -а, -е. Соляной.
Стромота, -ти, ж. = соромота. Танець не робота: хто не вміє, то стромота.
Сутеніти, -ніє, гл. безл.
1) Темнѣть, смеркаться. Стало сутеніти, як рушили з лісу.
2) Неясно виднѣться. Щось далеко, далеко сутеніє.
Табачка, -ки, ж.
1) Ум. отъ табака.
2) Раст. Raminculus sceleratus.
Хибань нар. = хиба. Бо я го не маю, хибань буду мати. А ні я тя зчарувала, а ні моя ненька, хибань тебе зчарувала сусіда близенька.
Шеретування, -ня, с. Отдѣленіе шелухи отъ зерна передъ помоломъ.
