Виляски, -ків, м. мн. Эхо, отголоски. Аж? ідуть виляски од бою босих ніг по твердій землі.
Вірьовка, -ки, ж. Веревка. Погуляв, як собака на вірьовці. Ум. вірьовочка.
Завго́рювати, -рюю, -єш, сов. в. завго́рити, -рю, -риш, гл. 1) Причинять, причинить горе, непріятность. Та хоч бий себе, хоч ріж, — сим нікому не завгориш. 3) Переносн. запрещать, запретить. Нехай брешуть: людім не завгориш.
Защемі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Заболѣть острой болью. Як шабелька задзвенить, то й серденько защемить. Засмутилась його душа і защеміло серце.
Мані́сінький, -а, -е. = малісінький.
Набі́л, -лу, м. Молочные продукты.
Проскурина, -ни, ж. Раст.: a) Evonimus europaeus L. б) Evonimus verrucosus Scop.
Скиндячка, -ки, ж. = скиндяк. Пов'яжу на голову червону скиндячку.
Суш 2, -шу, м. Сухой вѣтеръ. Червона калино, чом ти в лузі стоїш? Ци ся сушу боїш?
Чорнявий, -а, -е. Черноволосый, брюнетъ, брюнетка. У нас такий панич, як волошин — чорнявий. Ум. чорнявенький.
