Ганяти, -няю, -єш, гл. 1) Гонять, понуждать къ ходу. Хлопці раз-у-раз сюди ганяють волів до водопою. — Його й наняв левади доглядати, проклятих горобців та гав ганяти. 2) Гонять, преслѣдовать, травить, сгонять. Ганяють, як солоного зайця. У хаті — хоч вовків ганяй, — холодно. 3) Много бѣгать въ хлопотахъ, суетиться. Цілісенький день ганяв сьогодня і нічого не пощастило зробити. — Чого ти ганяєш, як навіжений? 4) Гоняться, добиваться, искать. За великою добиччу ганяє.
Гліг, глогу, м. = глід.
Заборо́ло, -ла, с. Забрало.
Заслужи́ти Cм. заслужувати.
Згі́дний, -а, -е. 1) Пригодный, годный. Згідна на одно сміхотворство. XX. До того дожурюся, що не згідна буду ні людям, ні собі. 2) Согласный.
Зустріч, -чі, ж. Встрѣча. Ой поїхав козаченько до свого двора, вийшла йому на зустріч сама менша свість.
Пропити Cм. пропивати.
Розміняти, -няю, -єш, гл. Размѣнять. Розміняє карбованця, — йде до коршми пити.
Сопливий, -а, -е. Сопливый. Хоч сопливый, так щасливий.
Стінковий, -а, -е. ́ О камнѣ: годный для кладки стѣнъ (во внутрь, для обливцовки употр. личковий).
