Вимагання, -ня, с. Требованіе.
Дворяни́н, -на, м. 1) Дворовый человѣкъ. Дізналися дворяне та панськії козаки. Ой мати криминина, чорні очі в дворянина. 2) Дворянинъ. На безлюдді й Хома дворянин.
Кульмичуватий, -а, -е. Объ овцахъ: съ большимъ курдюкомъ.
Ляпоті́ти, -почу, -тиш, гл. Хлопать, шлепать (учащенно); капать. І дощ не йде, і хмар нема, тільки з стріхи ляпотить.
Наячати, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать (о лебедяхъ).
Обутритися, -риться, гл. безгл. = обутріти. До снідання, сказать, тоді ще не дійшло, а вже обутрилось добре — зовсім був уже ранок. Тоді вже зовсім обутрилось, сонечно вже зійшло.
Попакостити, -кощу, -стиш, гл. Изгадить, испортить.
Потай нар. Тайно, тайкомъ, скрытно. Не роби потай. Треба робить потай Бога, щоб і чорт не знав. Дав йому гроші у потай.
Прохукувати, -кую, -єш, сов. в. прохукати, -каю, -єш, гл. Дышать, подышать зимой на окно, отчего намерзшій на немъ ледъ протаиваетъ. Прохукаєш вікно, глянеш на двір.
Розбуркотітися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разворчаться.