Війце, -ця, с. Въ упряжи плуга — дышло, находящееся между двумя парами воловъ. От він узяв, нарвав війце і підпріг її, а жінку поставив за погонича.
Зани́зування, -ня, с. Способъ вышиванья, при которомъ нитка продѣвается сквозь полотно постоянно въ одномъ направленіи и узоръ получается съ обѣихъ сторонъ ткани.
Манти́ти, -чу, -тиш, гл. Выманивать, выклянчивать, выпрашивать.
Мая́чити, -чу, -чиш, гл. Виднѣться вдали; быть на виду. Ой вийду я на вулицю, — маячу, маячу. Нехай мене той забачить, що в полі маячить.
Незлічений, -а, -е. Безчисленный, несмѣтный. Кихва незлічені гроші має.
Перелопатити, -па́чу, -тиш, гл.
1) Залежавшееся въ амбарѣ зерно перебросать лопатою съ цѣлью его просушить.
2) Перетасовать (карты). Що ж ти здаєш карти так, що йому чоло, а мені озадки? Ти їх лучче перелопать.
Позоряти, -ря́ю, -єш, гл. ? Ой всі поля самарськії позоряли, тільки вони не зоряли, що в річки Са марки, а в кринички Салтанки, де три терни дрібненьких, де два байраки зелененьких.
Росплескати, -ся. Cм. роспліскувати, -ся.
Солонина, -ни, ж.
1) Солонина. Не буде з пса солонини.
2) Свиное сало. Намащуся я солониною, скочу до хлопців скалубиною. Ум. солонинка, солони́ночка.
Цюрка, -ки, ж.
1) Ум. отъ цюра.
2) Дѣтскій мужской дѣтород. органъ.
