Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поспішно

Поспішно нар. Поспѣшно. КС. 1882. ХП. 514. Ідуть, щоб побідить поспішно, або щоб трупом полягти. Котл. Ен. Ум. лоспішне́нько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСПІШНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСПІШНО"
Госпожа́, -жі́, ж. 1) Титулъ Богородицы (съ эпитетомъ Пречиста). Благослови, Боже, Пречиста Госпоже! Грин. II. 496. 2) Попадья, жена священника. Борз. у. Ум. Госпо́женька. Употребляется также въ значеніи: господиня. Уклонивсь.... хазяйці: «Чи нема в вас, госпоженько, — каже, — хоч сироватки нам попоїсти?» Драг. 117.
Задвоя́кий, -а, -е. Двухъ родовъ. Астряби суть задвоякі: астряб великий і мавий. Вх. Лем. 415.
Обнести Cм. обносити.
Перчина, -ни, ж. Зерно, перца. Мнж. 146. Ум. перчинка.
Пробуркати, -ся. Cм. пробуркувати, -ся.
Рундуковий, -а, -е. Крылечный. Розчинились у гетьмана рундикові двері. К. МБ. III. 246.
Смовдь, -ди, ж. Раст. a) Peucedanum Oreoselinum. ЗЮЗО. І. 131. б) Peucedanum arenarium Valdst et Kit. ЗЮЗО. I. 131. Кріпкий як смовдь. Лубен. у.
Сталувати, -лую, -єш, гл. = знехтувати 1. Сталував одежу. Канев. у.
Стончати, -ча́ю, -єш, гл. Дѣлать тоньше. Вх. Лем. 470.
Хробур, -ра, м. Хребетъ. Ото як звіз колом по спині, так хробур і перебив. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСПІШНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.