Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посполитий

Посполитий, -а, -е. 1) Простой, простонародный. 2) Какъ существ.: крестьянинъ. Давай посполитий до скарбу і подачку од диму, давай і підводу, і греблі по шляхах гати, а козак, бач, нічого того й не знає. К. ЧР. 198.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСПОЛИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСПОЛИТИЙ"
Байковий, -а, -е. = баєвий. У байковій юпці вона мені все на думці. Чуб. V. 405.
Доко́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. докоси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. 1) Докашиваться, докоситься. 2) Косить до чего нибудь. Докосивсь до ночі. Докосивсь, поки й косу увірвав. Аф. 382.
Коничок, -чка, м. Ум. отъ кінь.
Мизи́нний, -а, -е. Самый меньшій, младшій, послѣдній. — палець. Мизинецъ. Ой не ламли, дівчинонько, мизинного пальця. Чуб. V. 309. мизи́нне дитя. Младшее въ семьѣ дитя. Що ж ви нам продасте? Мизиннеє дитя. Чуб. III. 39. мизи́нний день. Суббота. Мизинний день да суботонька. Рк. Макс.
Міть, -ті, ж. = мить. В одну міть Бога згнівите.
Начин, -ну, м. Начало. Се який начин пісні? Борз. у.
Притяг, -гу, м. Часть ловушки для звѣрей. Cм. понолодва. Шух. І. 236, 237.
Розлюбити, -блю, -биш, гл. Разлюбить. Хай він тебе покидає — инший не розлюбить. Чуб. V. 410.
Січний, -а́, -е́ Сочный. Січний кавун. Рк. Левиц.
Ухитруватися, -руюся, -єшся, гл. Ухитриться. Дякуй своїй матері, що так мудро вхитрувалася. Драг. 225.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСПОЛИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.