Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посполитий

Посполитий, -а, -е. 1) Простой, простонародный. 2) Какъ существ.: крестьянинъ. Давай посполитий до скарбу і подачку од диму, давай і підводу, і греблі по шляхах гати, а козак, бач, нічого того й не знає. К. ЧР. 198.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСПОЛИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСПОЛИТИЙ"
Блейвасовий, -а, -е. Бѣлильный.
Звірни́к, -ка́, м. Звѣринецъ. Вх. Лем. 418.
Злодійський, -а, -е. Воровской. Постава свята, а сумління злодійське. Ном. № 178. Злодійські гроші. Н. Вол. у.
Клунька, -ки, ж. Ум. отъ клуня.
Крамарювати, -рю́ю, -єш, гл. Торговать, быть торговцемъ. Дядьки сміються з його, яким він товаром дума крамарювать. Рудч. Ск. II. 28.
Мотуша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Шевелить. І тілько й видно, що живий, бо раз-у-раз руками мотушає. Ромен. у.
Обезголовити, -влю, -виш, гл. Обезглавить. Только у Стороженка: Разом з обезголовленим трупом звалився з дуба чоловік. Стор. МПр. 107.
Подирчати, -чу, -чиш, гл. Подребезжать.
Фараґівча, -чати, с. Топорикъ. Вх. Зн. 74.
Шкодниця, -ці, ж. 1) = шкідниця. 2) Шалунья, проказница.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСПОЛИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.