Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посполитий

Посполитий, -а, -е. 1) Простой, простонародный. 2) Какъ существ.: крестьянинъ. Давай посполитий до скарбу і подачку од диму, давай і підводу, і греблі по шляхах гати, а козак, бач, нічого того й не знає. К. ЧР. 198.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСПОЛИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСПОЛИТИЙ"
Архи́мниця, -ці, ж. Шарлатанка. Харьковъ.
Гвардія, -дії, ж. Гвардія. А паничів у гвардію. Шевч. 417. Царська гвардія. Мир. ХРВ. 133.
Зачебе́рхнути, -ну, -неш, гл. Зачерпнуть, загресть очень много.
Коповик, -ка, м. Полтинникъ, 50 копеекъ. Заплати мені коповика, а я тебе сластьонами нагодую. Ном. № 11988. Тиць йому в руки коповика, а він подивився на мене та й каже: Ні, за півкарбованця не можно. О. 1862. І. 42.
Перехотіти, -хо́чу, -чеш, гл. = перехтіти.
Розшматувати, -ту́ю, -єш, гл. Разорвать на куски. (Хорти) її, бісову, розшматують. О. 1862. VI. Кост. 58.
Стая, стаї, ж. 1) Жилище гуцульскихъ пастуховъ въ полонинах. Шух. І. 185 — 187. Там в стаї ватаг на флояру грає. Федьк. І. 17. 2) Рядъ. Стая кіп. 3) = ліса 2. Браун. 16.
Судомити, -млю, -миш, гл. 1) Корчить, сводить. Щоб тобі ноги посудомило. Прилуцк. у. 2) Ломить. Е, судомить мене щось. Канев. у.
Топкатися, -каюся, -єшся, гл. Топтаться. Земля м'яка, бо ніхто на єї не топкається. Борз. у.
Цявкання, -ня, с. = дзявкання.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСПОЛИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.