Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поспотикатися

Поспотикатися, -каюся, -єшся, гл. Поспотыкаться нѣкоторое время.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСПОТИКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСПОТИКАТИСЯ"
Засурпе́лити Cм. засурпелювати.
Крявчати, -вчу, -чиш, гл. Каркать (о воронѣ); кричать (о Nucifraga caryocatactes). Вх. Уг. 248. Cм. кравчати.
Підбасок, -ска, м. Баритонъ. Та що за голос важний! чистий голосний підбасок. Кв.
Позбуджатися, -джаємося, -єтеся и позбуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Проснуться (о многихъ). Позбуждалися, поставали. Гн. І. 162.
Покукнути, -ну, -неш, гл. Выглянуть. Вх. Уг. 261.
Промовляти, -ляю, -єш, сов. в. промовити, -влю, -виш, гл. Говорить, проговорить, сказать. Ой дівчинонька стиха промовляє, мене молодого як по серденьку крає. Лукаш. 128. Струна струні промовляє: нема краю тихому Дунаю. Чуб. V. 343. Стиха словами промовляє. ЗОЮР. І. 208. Дрібні сльози роню, слова не промовлю. Мет. Ой вийди, вийди, як виходила, промов словечко, як говорила. Чуб. V.
Стримати Cм. стримувати.
Хутірський, -а, -е. Относящійся къ хутору, живущій на хуторі. Хутірська Одарка. Ном. № 14180.
Шкаравать, -ті, ж. = шкарідь. Вх. Зн. 82.  
Щебетій, -тія, м. = щебетун. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСПОТИКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.