Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поспотикатися

Поспотикатися, -каюся, -єшся, гл. Поспотыкаться нѣкоторое время.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСПОТИКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСПОТИКАТИСЯ"
Вибурхати, -хаю, -єш, гл. Выплеснуть, съ шумомъ выбросить.
Голосонько, -нька, м. Ум. отъ голос.
Закропи́ти Cм. закропляти.
Милосе́рдя, -дя, с. Милосердіе. Хоч одно ж ви милосердя майте! Дума. Чи схоче він, то покарає грішних, чи схоче він, — покаже милосердя. К. Іов. 82.
Надобі́гти, -біжу́, -жи́ш, гл. = надбігти. Ой надобіг брат до неї: що ж ти собі ізробила? Гол. І. 39.
Понакипати, -паємо, -єте, гл. Накипѣть (во множествѣ).
Понатовкувати, -кую, -єш, гл. Тоже, что и натовкти, но во множествѣ.
Понатомлювати, -люю, -єш, гл. Утомить (многихъ).
Тра-ра-рі! меж. Припѣвъ. Гей летіли журавлі то великі, то малі, сіли собі край рілі заспівали: тра ра-рі! ЗЮЗО. II. 529.
Укришити Cм. укришувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСПОТИКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.