Дже́ря, -рі, ж. = Джер.
Доччи́н, -на́, -не́. Дочерній, дочеринъ.
Запи́рхатися, -хаюся, -єшся, гл. Запыхаться.
Кушпелити, -лю, -лиш, гл.
1) Пылить 2) Дымить. А він як запале ту гаспидську шпарку та все кушпелить, усе кушпелить, усе смале.
Надроби́ти, -блю́, -биш, гл. Нарѣзать кусочками.
Новина, -ни, ж. 1) Новость. 2) Недавнее произшествіе. Тоді козак у війську пробував, свою новину козакам оповідає. В славнім місті Ботушанах сталася новина: підмовила Катерина багацького сина. 3) Новь, новина (земля въ первый разъ вспаханная). Поореш років три та й пускаєш знов на переліг, а ореш новину. Да башт, Юрасько, батько твій, густо пшениці на новині. 4) Новое платье. 5) Новый хлѣбъ, повыл овощи, новая пиша въ данномъ году. Позичений? — каже Павло, краючи хліб. — Оддамо, серце, оддамо новиною. . Діти! попаде!.. новина! а йдіть но сюди! — Яка там новина? — Кавун, диня. Як що небудь уперве починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують: нова новина, щоб не болів ні живіт, ні голова. Ум. новинка.
Переставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. переставити, -влю, -виш, гл. Переставлять, переставить, передвигать, передвинуть. Сердешний Наум ледве ноги переставляє. Переставляти вуліки.
Рипливий, -а, -е. Скрипучій. Рипливий віз.
Сточувати, -чую, -єш, сов. в. сточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Точить, источить. Щоб тебе нориці сточили.
2) Соединять, соединить, связать, сшить. Ці обидві дошки короткі, треба їх сточити.
2) Сливать, слить вмѣстѣ оставшееся въ разныхъ посудахъ.
4) сточити брехню. Выдумать небылицу, соврать. Чи брехеньки які сточити, кому імення приложити, то так як раз і додала.
Турляти, -ля́ю, -єш, гл. Толкать; гонять. Cм. туряти. Баба її турляє: хоч би ти причепурилась. Турляв один одного, аж сторч летіли. Сама ганяє, жениха турляє, — купує, крає.
