Артисти́чний, -а, -е. Артистическій, художественный. Як її (Книгу Іова) написано, не була вона книгою канонишньою, та й навпослі довго вважали її, здається, за твір артистишний і мирський.
Богослов, -ва, м.
1) Богословъ. Богослов, та не однослов.
2) Воспитанникъ послѣдняго класса духовной семинаріи. Один хвилозоф чи й богослов казав промову над якимсь помершим паном.
Божкодайло, -ла, м. = божкарь.
Виснажувати, -жую, -єш, сов. в. виснажити, -жу, -жиш, гл. Обезсиливать, обезсилить, истощать, истощить.
Відживити Cм. відживляти.
Жалісли́вець, -вця, м. = жалібник. Найдуть люде, найдуть жалісливці і поховають як слід.
Кантонист, -та, м. Кантонистъ. Він, бач, ніби солдатський син, значить кантонист.
Наважни́й, -а́, -е́ Склонный къ чему-либо. Не беріть цього чоловіка до себе: та він такий наважний до горілки, шо все переносить до жида.
Пожалувати, -лую, -єш, гл.
1) Приласкать, привѣтливо обойтись. Побить, то й аби хто знайдеться, от инше діло пожалувать. Вона ж мене пожалує, як свою дитину. Пожалуй же, Марусенько, молодицю, вклонися, і пошануй.
2) Пожалѣть. Мале пожалуєш, велике втеряєш. Нічого не пожалую, усе віддам, що в мене є. Як припало до лишенька, — купи, мамо, женишенька! Не пожалуй копи грошей, щоб чорнявий та хороший.
Слав'янолюбець, -бця, м. Славянофилъ.
