Виполювати 2, -люю, -єш, сов. в. виполоти, -лю, -леш, гл. Выпалывать, выполоть. Заходивсь коло того проса.... виполов його гарно.
Квартонька и кварточка, -ки, ж. Ум. отъ кварта.
Ле́шко, -ка, об. ласк. Душенька. Я тебе, лешко, ждала, ждала, а ти й не прийшла.
Лопуши́на, -ни, ж. Листъ лопуха́. Вирвала лопушину та й потягла спідницю просто по грядках, прохолоджуючи пику лопушиною, неначе справді пані. Ум. лопуши́нка.
Ненависть, -ти, ж. Ненависть. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти, від панської карности, від людської ненависти. узя́ти ненависть на ко́го. Возненавидѣть кого. Яке моє життє буде? та й її, як я візьму на неї ненависть?
Попростати, -таю, -єш, гл. Направиться. Покинув її і весільних, сам попростав до хати.
Продавець, -вця́, м. Продавець. Знає то купець та продавець.
Розледащіти, -щію, -єш, гл. = розледачитися. Швидко чоловік розледащів.
Таточків, -кова, -ве = татків.
Хортовий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный борзой собакѣ.
