Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поспускати

Поспускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и спустити, но во множествѣ. Дуб і поспускав гілля. Мнж. 6. Він швидко поробивши човни, на синє море поспускав. Котл. Ен. І. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСПУСКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСПУСКАТИ"
Близнуватий, -а, -е. Покрытый рубцами. Желех.
Кілювати, -люю, -єш, гл. Задѣлывать, забирать стѣну вертикально поставленными жердями. Кілювати хату. Камен. у.
Клапкати, -каю, -єш, гл. Стучать. Клапкат в двері. Вх. Уг. 224.
Кримкуватий, -а, -е. Лепрозный? Прокаженный? У них батько був кримкуватий та й вони такі. Екатеринодаръ ( Залюбовск.).
Муде́рний, муде́рський, -а, -е. Искусный. Желех. Вх. Зн. 38.
Наві́шки нар. = навіжки. Ном. № 39.05.
Округлий, -а, -е. Круглый, шарообразный. В тій світлиці округлий столик. АД. І. 43.
Подостругувати, -гую, -єш, гл. Дострогать (во множествѣ).
Пороз'язувати, -зую, -єш, гл. = порозв'язувати.
Табурка, -ки, ж. Верхъ телѣжный, будка, волочокъ. У простий віз він тепер уже й не сяде, а дай йому візок да ще й з табуркою, шоб сонце йому не пекло у пику, або дощ не лив у потилицю. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСПУСКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.