Вітцевий, -а, -е. = батьків.
Ми́ша, -ші, ж. Мышь. Коли мишей боїшся, на воротях повісся. Миша у стозі, а піп у селі ніколи не загинуть. годі тобі мишей топтати! — Говорятъ тому, кто ходить, топчется безъ дѣла. Ум. мишка.
Насторошувати, -шую, -єш, сов. в. насторо́шити, -шу, -шиш, гл. = насторочувати. Маруся так уші й насторошила, щоб чути все, ща будуть говорити. (Кіт) уші насторошив.
Ненаїдний, ненаїсний, -а, -е. Ненасытный, прожорливый.
Повіть, -ті, ж. = повітка. Батько був на горищі, мати — в повіті. Ловіть, хату й новий тин.
Середній, -я, -є. 1) Средній, срединный. Поперед війська не вихвачайся, а позад війська не зоставайся, держися війська все середнього.
2) Среднихъ лѣтъ. Ой маненьких потоптала (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала.
Скоїтися, -їться, гл. безл. Произойти, случиться (преимущ. о дурномъ). Загоїться поки вісілля скоїться.
Стручок, -чка, м.
1) Стручекъ. Горох сію, два стручки, роди. Боже, чотирі.
2) Завитокъ шерсти на овчинѣ. Скільки на кожусі стручків, стільки дитині рочків.
Тівко нар. = тілько. Ківко звіздоньків, тівко копоньків.
Хвилечний, -а, -е. Волнующійся? Зараз стала злосопротивна хвилечна хвиля на Чорному морю притихати. З Чорного моря хвилешна хвиля уставам.
