Двули́чний, -а, -е. 1) Двуличный. Язик такий, як двуличная китайка. 2) Двуличный, лицемѣрный. Було говорю одно, а роблю друге. За се називали мене двуличним.
Зав'Я́лий, -а, -е. Завялый, завявшій, увядшій.
Колешня, -ні, ж. Каретный сарай; также и для скота подъ одной крышей съ хатой. Иногда — пристройка при хатѣ, гдѣ рубятъ и складываютъ дрова.
Обсівне, -но́го, с. То, чѣмъ обсівають молодого и поїзжан. Cм. обсівати.
Пороспікати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и роспекти́, но во множествѣ.
Прокорм, -му, м. Кормъ. Щебече, мов синичка та, що дитиняток доглядає, за прокормом для їх літає.
Псякувати, -ку́ю, -єш, гл. Бранить, ругать, поносить (какъ собаку). Всяка шельма псякує.
Ропнути, -ну, -неш, гл. Перднуть. Старість — не радість: що кашлянеш, то й ропнеш.
Свашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть свашкою.
Стукотнеча, -чі, ж. = стукнява.
