Відцуруватися, -руюся, -єшся, сов. в. відцуратися, -раюся, -єшся, гл. Отрекаться, отречься, отказаться отъ кого; отчуждаться. Не одну сотню років по п'ять раз вони од старої науки й словесности одцурувались. Ой чули через люде — тебе рід одцурався. Коли б пан за плуга взявся, то й світа б відцурався.
Домодержа́вець, -вця, м. Домовладѣлецъ, домохозяинъ. Сьому домодержавцю хазяїну і хазяйці подай, Боже, на многа літа!
Загребе́льний, -а, -е. Находящійся за плотиной. До загребельної могили прибувайте.
Заду́бти, -бну, -неш, гл. = задубіти.
Заходенькы, -кивъ, мн. Уголки. Вси заходеньки обходыла, И смитнычкы, И суточкы, А доброго німого тамъ не вздрила.
Кружляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Кружиться, рѣять въ воздухѣ. Як спускали домовину в яму, то все над нею білі голуби кружляли.
2) Нить. Пообідавши, стали кружляти горілку. А в тій корчмі два чужоземці: ой їден чужоземець мед-вино кружляє.
Пищаль, -лі, ж. Пищаль. Семип'ядную пищаль підняв і орлам сизоперим кулю на подарунок подарував.
Посолодкий, -а, -е. Сладковатый.
Ремесник, -ка́, м. Ремесленикъ. В ремесника золотая рука та кальний рот. Ум. ремесничок, ремесниче́нько. Ой жаль мені на мого батенька, шо мня не дав за ремесниченька.
Шушиця, -ці, ж. Усохшая смерека.
