Горноста́й, -та́я, м. 1) Горностай. Гаєм — маєм, лебедем — Дунаєм, а степами — бистрим горностаєм. 2) Родъ птицы? Летів горностай через сад, роспустив пір'ячко на ввесь сад. Та же пѣсня. Вѣрнѣе, однако, что здѣсь просто забыто значеніе слова горностай, и въ пѣснѣ оно подставлено вмѣсто какого-либо иного, но схожаго, слова, названія птицы.
Даша́, -ші́, ж. Большое рядно (Cм.).
Наси́льне, нар. Насильно. Мене мати насильне женила.
Онавісніти, -ні́ю, -єш, гл. Надоѣсть. Вже він трохи й онавіснів мені: тільки й мови, що він, тільки й думок, — надокучило!
Позносювати, сюю, -єш, гл. = позносити. Позносювали (снопи).
Помилитися Cм. помилятися.
Прохолоджати, -джаю, -єш и прохолоджувати, -джую, -єш, сов. в. прохолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Охлаждать, охладить, прохлаждать, прохладить. Куди віє, туди й провіває, козака молодого прохоложає. Я тебе прохоложу трохи. Нехай Лазарь прохолодить язик мій.
Радощ, -щі чаще во мн. ч. радощі, -щів. Радость. Ой привіз же він три радощі в двір: першую радощ — зелений жупан, другую радощ — золотий пояс, третюю радощ — боброву шапку. Аж три пари на радощах кумів назбірали.
Сторожа, -жі, ж. Стража, караулъ. Стоїть сторожа, гострая вартонька, коло твоєї хати. Гонят, мамко, на сторожу, під Чорний ліс на могилу. на сторо́жі. На стражѣ, на караулѣ. Усі кури на сідалі, півень на сторожі; всі хлопята на юлиці, мій милий в дорозі. Ум. сторо́женька.
Черничка, -ки, ж. Ум. отъ черниця.
