Задекретува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Приказать, дать указъ. Як ваше лукаве серце поверне справою, так він бідаха (царь) і задекретує. Одно тілько наше зосталось при нас — живе українське слово. І тому задекретовано згинути.
Зале́глий, -а, -е. 1) Залежалый. 2) Недоплаченый.
Зашку́лити, -лю, -лиш, гл. Пронять, донять.
Нашмагати, -га́ю, -єш, гл. Нахлестать. За шага хтось уші нашмага.
Примощувати, -щую, -єш, сов. в. примостити, -мощу, -стиш, гл. Прилаживать, приладить; приставить — напр. доску, чтобы увеличить ширину.
Прихиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прихилити, -лю, -лиш, гл. 1) Наклонять, наклонить къ чему, склонить, преклонять, преклонить. Вітрець шелесне та прихилить мені у віконце пахучий бузок. 42) Не має де голови прихилить. Їй нігде бідній було жить, головоньки на старість прихилить. і неба їм прихилив би. Готовъ все для нихъ сдѣлать. Рад би я небо прихилити, та не хилиться. 2) Притворять, притворить. Прихили двері. 3) Склонять, склонить, расположить къ кому. Прихиляймо його до нас.
Розлящатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Раскричаться, кричать рѣзкимъ голосомъ.
Ростанцювати, -цюю, -єш, гл. Развлечь танцами. Не жадну й тугу танцюра ростанцює.
Халастра, -ри, ж. Сбродъ (о людяхъ).
Хитю меж., выражающее качаніе. Хитю, хитю, малеє дитятко!
