Бесідливий, -а, -е. Разговорчивый, словоохотливый.
Вербняк, -ка, м. = вербник.
Дочка́, -ки́, ж. Дочь. І появив він (Адам) сини і дочки. Вона князька дочка. Не веліла мати вдовиної дочки брати. Ум. до́ченька, до́чечка. Встань, моя дочечко, встань, моя галочко.
Заохо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заохо́тити, -хо́чу, -тиш, гл. Возбуждать, возбудить желаніе, привлекать, привлечь, поощрять, поощрить. Роздмухували огонь на Україні, заохочуючи благочестивих до Унії. Він, щоб нас удруге заохотити, давав нам на обід баранини і кашу молошну. Ми, старії, тільки поїдемо поле зажати, молодіж заохотити.
Кабаковий, -а, -е. Тыквенный.
Переперти, -пру́, -пре́ш, гл. 1) Перетащить, перевезти. 2) Переспорить. Уже, як бачу я, тебе не переперти.
Розжовувати, -вую, -єш, сов. в. розжувати, -жую́, -єш, гл.
1) Разжевывать, разжевать. Розжуй та ще й у рот положи.
2) Обдумывать, обдумать, сообразить. Що маєш казати, то попереду розжуй.
Скорсина, -ни, ж. Часть дерева, употребляемая на полозья.
Страховиння, -ня, с. = страховина. Кожне пригадує, як ще в запічку чувало страшне страховиння від бабусь.
Щиглячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій щеглу. по щиглячій. Какъ щеголъ. Співав би гарно по щиглячій.
