Відпасати, -са́ю, -єш, сов. в. відпасти, -пасу, -сеш, гл. 1) Откармливать, откормить скотъ на пастбищѣ или иномъ корму. Це мабуть на бразі відпасений віл. Иногда и въ приложеніи къ людям: Еч, яку пику собі відпас! 2) Пасти, пропасти извѣстное время. Заняв, погнав додому: одпас день. Ми їм перше пасли, а вони нам нехай відпасають.
Ламання, -ня, с.
1) Ломъ, разломъ, ломаніе, разламываніе.
2) Нарушеніе, несоблюденіе. І в ламанні свого слова попадуться нечестиві. К. Псалт. 135.
3) Ломота. Ламаня ма в кістю.
Парій, -роя, м. Отроекъ. Валк. Ум. пароїк. паройок.
Поперідь нар. Впереди.
Поростріпувати, -пую, -єш, гл. Растрепать (во множествѣ).
Працьовитий, -а, -е. Трудолюбивый. Вона така працьовита, а він таке ледащ. Розумна пані і моторна... трудяща, дуже працьовита.
Розмелкуватий, -а, -е. О колесѣ: съ большимъ отверстіемъ, чѣмъ нужно, чѣмъ толщина оси. Розмелкувате колесо.
Скепання, -ня, с. = скіпання.
Столинє, -ня, с. Ножки стола, часть стола подъ столечницей.
Уманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Утомиться.