Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

баналюки

Баналюки, -люк, ж. мн. = банелюки. Фр. Пр. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНАЛЮКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНАЛЮКИ"
Бандазкований, -а, -е. = бандажований. Галиц.
Героїчність, -ности, ж. Геройство, героизмъ. Левиц. І. (Правда. 1868, 423).
Довгеле́зний, -а, -е. = Довжезний.
Доко́нче нар. = доконечне. Дещо. 99. Доконче привезу (книжок). Левиц. Пов. 209.
Ігола, -ли, ж. = іговна. Вх. Лем. 421.
Наскакати, наскачу, -чеш, гл. Наскакать. Аби болото, а жаби наскачуть. Ном. № 5419.
Паузник, -ка, м. Веревка для привязыванія пауза. Вх. Лем. 447.
Попригинати, -на́ю, -єш, гл. Пригнуть (во множествѣ). Попригинай бо мені рогачі, а то не беруть менчих горщиків. Харьк. у.
Роспустний, -а, -е. 1) Распущенный. Федьк. Пов. 6. Добре, що у тебе діти не роспустні. КС. 1882. X. 57. 2) Развратный.
Хитати, -таю, -єш, гл. Шатать, качать. Ой у полю билина, вітер нею хитає. Чуб. V. 74. Сиділа на лаві, хитаючи в обіймах недужу свою дитинку. МВ. ІІ. 178. Хитати головою. Ой тихо, тихо Дунай воду хитає. Грин. ІІІ. 494.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАНАЛЮКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.