Вовчок, -чка, м.
1) Ум. отъ вовк.
2) Названіе собаки.
3) — муха. Нас. ктирь, Asilus.
4) Долгоносикъ амбарный, Calandra granaria.
5) Личинка майскаго жука.
6) Раст. Orobanche ramosa L.
7) Сережка на вербѣ.
8) Побѣгъ отъ древеснаго корня.
9) Зубъ у лошади, мѣшающій ѣдѣ.
Голосонько, -нька, м. Ум. отъ голос.
Діброва, -ви, ж. Дубрава. Ой ночують чумаченьки в степу край дороги, роспустили сірі воли по зелені діброві. Ум. дібрівка, дібрівонька. Ой зелена моя дібровонька, ой бідна ж моя головонька, ой рано ж тебе спустошено, на сіно траву покошено. Шумить, гуде дібрівонька.
Жу́йка, -ки, ж. Жвачка. Тихо в оборі, худоба лягла на спочивок, жує собі жуйку. Віл жуйку жує.
Заса́да, -ди, ж. 1) Основаніе, основа. 2) Заключеніе; тюрьма. Десь моя дружина сидить у засаді, сидить у засаді в великій досаді.
Красітечно нар.
1) Очень красиво.
2) Очень хорошо. Квіт пахне красітечно.
Перещеміти, -млю́, -миш, гл. Перестать щемѣть. Перещеміло їй серце, полилась печаль тихіше.
Порскливий, -а, -е. = порский 1. Не спотикавшись, кінь порскливий біжить, пуска по вітру гриву.
Причаїтися, юся, -їшся, гл. Притаиться.
Стоголовник, -ка, м. см. стоголов.
