Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

первинчики

Первинчики, -ків, м. мн. Первое отдѣленіе игры въ креймахи. Ив. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРВИНЧИКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРВИНЧИКИ"
Гордува́тий, -а, -е. Гордый, гордящійся, надменный. Я не багатий, не гордуватий, високо не несуся. Мет. 67. Така думка світилась.... на її гордуватому виду. Г. Барв. 464., Ум. Гордува́тенький. МВ. (О. 1862. ІІІ. 57).
Грушшя́, -шя́, с. соб. Груши (деревья и плоды). О. 1861. X. 27.
Мосува́ти, -сую, -єш, гл. Укрѣплять.
Обрій, -рію, м. Горизонта.
Перевізник, -ка, м. Перевозчикъ; паромщикъ. Ум. перевізничок. Перевізнички мої! перевезіть до роду. Чуб. V. 558.
Покарлючити, -чу, -чиш, гл. Согнуть, искривить. Чого це тут дерева такі покарлючені? Харьк. у.
Похильчастий, -а, -е. = похильний. Похильчасте то дерево — ялина. Н. п. ямка похильчаста — яма, расходящаяся кверху. Волч. у.
Старецький, -а, -е. 1) = старечий 1. Ой старости ви старецькії. КС. 1883. II. 392. 2) = старечий 2. В старецькім тілі та панська душа. Ном. № 4644.
Торопа 2, -пи, об. Непроворный, неповоротливый. Шейк.
Трепота, -ти, ж. = трепета. Вх. Лем. 475.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРВИНЧИКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.