Велетень, -тня, м. Великанъ, исполинъ, гигантъ. Велетні то були високі, високі люде — от як дерева. Велетню у світі недовго жити. Велетень у громаді — як правда в пораді.
Гряд, -ду, м. Іде гряд. З пари робиться роса, иней, сніг, гряд.
Зачіля́пнути, -ну, -неш, гл. Захватить, заграбастать, забрать. У мене всіх трьох синів зачіляпнули у службу.
Змилини, -лин, ж. мн. Обмылки.
Князівна, -ни, ж. Княжна. Кирило, вбивши змія, визволив князівну і оддав князю. Чи воно яка князівна, чи королівна?
Кудеревенький, -а, -е., Ум. отъ кудеревий.
Маць, -ці, ж.
1) Все маленькое.
2) Маленькія дѣти, маленькіе люди.
Разний и пр. = різний и пр.
Чоловічество, -ва, с. Человѣчество, человѣчность. Слово заимствовано изъ русскаго языка. Встрѣчено только въ одной пословицѣ, приведенной у Номиса: Чоловічество повеліває, а пан тисяцький ні. Пословица эта заимствована изъ ІV-го явленія оперы-водевиля «Козакъ-стихотворецъ». Князь. Человѣчество повелѣваетъ помогать раненымъ и несчастнымъ. Грицько. Чоловічество повеліває, да пан тисяцький ні. Такъ какъ у Номиса отсутствуетъ всякое указаніе о томъ, откуда взята пословица, то можно думать, что она употреблялась лишь среди образованныхъ классовъ и въ народномъ языкѣ слова чоловічество нѣтъ.
Шпадер, -дру, м. Лучина.
