Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

первінчик

Первінчик, -ка, м. Первый рой. Кладе бджолоньки у три лавоньки, а первінчики у чотире. Гол. II. 15. Cм. первинчики.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРВІНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРВІНЧИК"
Бельбехи, -хів. Внутренности. Так йому бельбахи повідбивають. Кв. Cм. тельбухи.
Відстобурчувати, -чую, -єш, сов. в. відстобурчити, -чу, -чиш, гл. Оттопыривать, оттопырить. Голуб праве крило відстобурчить трошки. Чуб.
Зара́дити, -джу, -диш, гл. 1) Посовѣтывать, помочь совѣтомъ. Ви нас за те своєю радою зарадите. О. 1861. IV. 31. 2) Пособить, помочь. 3)чим. Употребить съ пользой, дать толкъ. Літа ж мої молодії, жаль мені за вами, а що ж бо я не уміла зарадити вами. Мл. л. сб. 262.
Зберегти́́ Cм. зберігати.
Зціджувати, -жую, -єш, сов. в. зціди́ти, -джу́, -диш, гл. Отцѣживать, отцѣдить, сливать, слить (напр., настойку съ ягодъ).
Личкови́й, -а́, -е́ 1) О матеріяхъ: имѣющій лицо съ двухъ сторонъ. Лубен. у. 2) О людяхъ: двуличный. Лубен. у.
Нажи́во нар. На жизнь. Пив горілку не наживо, а на смерть. О. 1861. X. 32.
Нахвалюватися, -лююся, -єшся, гл. = нахвалятися.
Одудиця, -ці, ж. Самка удода. Каже одуд до Бога: «Коли я такий гарний, то зроби, Боже, так, щоб я став богом, а моя одудиця божицею». Рк. Левиц.
Прогайка, -ки, ж. Промедленіе. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРВІНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.