Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

первопочин

Первопочин, -ну, м. Первое начало. Левиц. І.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРВОПОЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРВОПОЧИН"
Бібр, бобра, м. Бобръ. Желех.
Закамені́ти, закам'яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Окаменѣть. А всім безбожникам уста закаменіють. К. Псал. 252. Закаменій ти, мій язику! Рудан. І. 28.
Лиході́й, -дія, м. Злодѣй. Ведено з ним двох лиходіїв на смерть. Єв. Л. XXIII. 32.
Набажа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Испытать много желаній, нажелать себѣ многаго.
Подолущувати, -щую, -єш, гл. Окончить шелушить (во множествѣ).
Посилка, -ки, ж. Посыланіе, посылка. О. 1862. IV. Рус. вес. 1.
Приймит, -та, м. = приймак. Кв.
Пруський, -а, -е. Прусскій. Г. Барв. 298.
Тверезо нар. Трезво. К. Бай. 153.
Штамет, -ту, м. Родъ шерстяной ткани. Кіевск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРВОПОЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.