Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

первожителець

Первожителець, -льця, м. Первый житель. Ном. № 8507.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРВОЖИТЕЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРВОЖИТЕЛЕЦЬ"
Дозолоти́ти Cм. Доволочувати.
Жо́втень I, -тня, м. Сентябрь. Съ этимъ значеніемъ въ словаряхъ Левченка, Уманця і Спілки, Тимченка, въ «Основѣ» 1862, № 9, въ новѣйшихъ календаряхъ: «Рідного Краю» на 1907, «Просвіти» на 1908, «Промінь» на 1908. У галичанъ — октябрь, а для сентября у нихъ — вересень. Желех.
Колонизувати, -зу́ю, -єш, гл. Колонизовать. Колонизують Кавказ козаками. О. 1862. X. 111.
Никання, -ня, с. Шатанье, хожденье, блужданье съ мѣста на мѣсто.
Нутрости, -стів, ж. мн. Внутренности. Черк. у.
Обридливо нар. 1) Надоѣдливо. 2) Противно.
Окопувати, -пую, -єш, сов. в. окопа́ти, -па́ю, -єш, гл. = обкопувати, обкопати.
Памолоток, -тку, м. Цвѣтная метелка, цвѣторастеніе въ видѣ метелки, panicula.
Пузан, -на, м. Брюхачъ. Г. Барв. 313. Ум. пузанчик. Старий батько сидить коло хати та вчить внука — пузанчика чолом оддавати. Шевч. 261.
Пукарити, -рю, -риш, гл. Пахать буккеромъ. Херс. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРВОЖИТЕЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.