Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

первожителець

Первожителець, -льця, м. Первый житель. Ном. № 8507.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРВОЖИТЕЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРВОЖИТЕЛЕЦЬ"
Вж... Cм. уж...
Деше́вше нар. Сравн. ст. отъ де́шево. Дешевле.
Зчепурити, -рю́, -риш, гл. Убрать красиво, украсить. Обмазали хату, зчепурили так, як молоду. Г. Барв. 249.
Молдава́н и молдован, -на, м. Молдаванинъ. Од молдована аж до фінна на всіх язиках все мовчить. Шевч. ІІ. 58.
Перебудовувати, -вую, -єш, сов. в. перебудувати, -ду́ю, -єш, гл. Перестраивать, перестроить.
Підмерти, підімремо́, -рете́, гл. Перемереть. Люду підмерло багато.
Поясняти, -ня́ю, -єш, сов. в. поясни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Объяснять, объяснить.
Прогортати, -та́ю, -єш, сов. в. прогорну́ти, -ну́, -неш, гл. Раздвигать, раздвинуть, отворачивать; прогребать, прогресть, прочистить. Ой то перепілочка, ой мала невеличка, ой по полю літає, ой комиш прогортає. Чуб. V. 22. Вуса прогортає. Св. Л. 202. Я сніжок прогорну. Мил. 192. Я солому прогортаю, зерняти шукаю. Грин. III. 166.
Сохранний, -а, -е. Осторожный. Шух. І. 79.
Хробачник, -ка, м. Лекарственное растеніе, употребляемое отъ глистовъ. Чуб. І. 112.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРВОЖИТЕЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.