Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перебурчати

Перебурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать ворчать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕБУРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕБУРЧАТИ"
Вакернипа, -пи, ж. Коза, овца — бѣлая съ черными или рыжими пятнами около глазъ.
Відвохлий, -а, -е. Отсырѣлый.
Зама́зати, -ся. Cм. замазувати, -ся.
Незчутися, -чуюся, -єшся, гл. Не опомниться, не замѣтить какъ... Незчулися, як смерклося. Шевч. 249. Незчулась вона, як кинулась йому назустріч. Стор. МПр. 56.
Околеція, -ції, ж. Сосѣднія части села, окрестность. Згоріла хата і коло неї уся околеція — усі хати. Рк. Левиц.
Понадвисати, -са́ю, -єш, гл. = понависати 1. Та вже ж тая стежечка терном заросла... червоною та калиною понадвисала. Чуб. V. 756.
Прогризатися, -заюся, -єшся, сов. в. прогризтися, -зуся, -зешся, гл. Прогрызаться, прогрызться. Той змій як прогризся скрізь той ліс і знов летить за ними. Рудч. Ск. І. 119.
Титаришин, -на, -не. Принадлежащій женѣ церковнаго старосты.
Убризькати, -каю, -єш, гл. Обрызгать.
Шевцюга, -ги, шевцю́ра, -ри, м. Презрит.: сапожникъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕБУРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.