Барильце, -ця, с.
1) Ум. отъ барило.
2) мн. барильця. Родъ растенія.
Валкувати, -ку́ю, -єш, гл. Скатывать въ валъ (сѣно).
Карий, -а, -е. 1) Карій. Єсть карії очі, як зіроньки сяють. Нащо мені чорні брови, нащо карі очі?
2) Вороной. Коню сивий, коню карий. Ой у нашім та заводі єсть коняка кара. Ум. каре́нький. Очи мої каренькиї, горе мені з вами.
Клепак, -ка, м. Доска, которую сапожникъ кладетъ къ себѣ на колѣни и разбиваетъ на ней молоткомъ кожу.
Моркв'яни́й, -а́, -е́ Морковный. Їхав ляшок моркв'яний, коник буряковий.
Погубляти, -ля́ю, -єш, сов. в. погубити, -блю́, -биш, гл. Губить, погубить. Як ті душі погубляють, так сі людське тіло. Не поберігши тіла і душу погубиш.
Полатати, -та́ю, -єш, гл.
1) Починить, положить заплаты. Хлопець у свитині полатаній.
2) — боки. Побить, отколотить. Кийом боки полатали.
Примеркати, -кає, сов. в. приме́рк(ну)ти, -кне, гл. безл. Темнѣть, стемнѣть, смеркаться, смеркнуться. Вже примерка, над вечір.
Ружа, -жі, ж. = рожа. Чия роля не йорана, на ній ружа не зривана.
Ціва, -ви, ж. 1) Цѣвка въ шестернѣ. 2) Шпулька для наматыванія нитокъ.
