Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пеньок

Пеньок, -нька, м. 1) Ум. отъ пень. 2) Значительной величины деревянный обрубокъ въ видѣ цилиндра, вкопанпый въ землю, — вокругъ него загибаютъ колесный ободъ при выдѣлываніи колесъ. Вас. 147.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕНЬОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕНЬОК"
Белькотун, -на, м. Лепетунъ, болтунъ.
Гицелів, -а, -е. = гицельський.
Жони́х, -ха, м. = жених.
Луто́вий, -а, -е. Лыковый. Постоли лутові. Мет. 382.
Мизи́нчий, -а, -е. Самый младшій. Мизинче, поки буде инче. Камен. у.
Наїмли́ти, -лю́, -лиш, гл. = наямлити. Наїмлила у Н. грошей. Зміев. у.
Передаток, -тку, м. Излишекъ при отдачѣ.
Рівень, -вня, м. Уровень. Галиц.
Рівчик, -ка, м. 1) Ум. отъ рів. 2) = рівчак 3. Шух. І. 284.
Шибко нар. Стремительно, быстро, порывисто. Стій ти, човен, не шибко біжи. Чуб. V. 505.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕНЬОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.