Викорінюватися, -нююся, -єшся, сов. в. викоренитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Искореняться, искорениться, пропасть, исчезнуть. Рід твій викорениться. 2) ? Викорениться, як в'яла риба. Воно, сердешне, висохло і викоренилось, одні тільки хрящі зостались.
Головництво, -ва, с. Уголовное преступленіе, уголовщина, убійство. Від тої годиноньки, як головництво сталося, вона без ума.
Зага́їти, -га́ю, -єш, гл. 1) = загаяти. 2) Заставить чѣмъ либо пространство. Загаїли стаю бербеницями. 3) Загородить, положить преграду.
Затрі́пати, -паю, -єш, гл. Замахать учащенно, затрясти. Затріпала маленькими ручками.
Здорове́нний, -а, -е. Ув. отъ здоро́вий.
Муче́ння, -ня, с. 1) Мученіе. 2) — боже. Страсти Господни. Одну пісню о Божім рождению, другу — о Божім мученню.
Нади́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. нади́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Вдыхать много, надышаться. Надихався чаду, а тепер голова болить.
Окидати, -да́ю, -єш, сов. в. окинути, -ну, -неш, гл. Окидывать, окинуть. Сам Турн стоїть ні в сих, ні в тих, скрізь ярим оком окидає.
Сунець, -нця, м. Короткій отрубокъ, кусокъ бревна.
Хороше нар. Хорошо, красиво. Як душі не вложив, — так нарядив хороше. Там хороше, де нас нема. Хороше вчили. Ум. хорошенько. Попереду Дорошенко веде своє військо славне запорозьке хорошенько.
