Відлуплювати, -люю, -єш, сов. в. відлупити, -плю, -пиш, гл. Отлупливать, отлупить, отковыривать, отковырять. Тая земля, що він відлупив, взяла та й розсипалась.
Володарство, -ва, с.
1) Владычество.
2) Владѣніе.
Ґирґа́чка, -ки, ж. = Ґерґавка.
Зади́бати, -баю, -єш, гл. Начать ходить (о дѣтяхъ).
Навзакла́д нар. Объ закладъ. Побився Максим навзаклад.
Перецінити Cм. перецінювати.
Попонудитися, -джуся, -дишся, гл. = попонудити. А побрались, — що було я попонужуся, поки не пішли діти.
Ступом нар. Шагомъ. Кінь іде ступом.
Трясавиця, -ці, ж.
1) = трясавина.
2) Лихорадка.
Шмаття, -тя, соб.
1) Куски. Вхопив мене і ростерзав на шмаття.
2) Бѣлье. Випливає той окунь на берег, аж там царівна шмаття пере. Прали дівки шматя. Ум. шматтячко.
