Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повибурковувати

Повибурковувати, -вую, -єш, гл. Вымостить (во множествѣ). Повибурковувано каменем вулиці.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 211.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИБУРКОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИБУРКОВУВАТИ"
Богобоязливо, богобоязно, нар. = Богобійно.
Віднаходитися, -джуся, -дишся, сов. в. віднайтися, -йдуся, -дешся, гл. Вновь находиться, найтися. Желех.
Дрібні́сінько нар. Очень мелко, очень густо, очень подробно и пр.
Кукурікання, -ня, с. Пѣніе пѣтуха.
Натиски нар. Нажимая, натискивая, давя. Напився... Доброму коню натиски налягає. Лукаш. 43.
Патиччя, -чя, с. соб. Палки, мелкій хворостъ. Хотин. у.
Підмочити Cм. підмочувати.
Притопити, -плю, -пиш, гл. Утопить. Було, мати, не вповити, що я в тебе одиниця, було мене притопить, де глибша криниця. Грин. III. 312.
Ростіпаха, -хи, ж. Женщина легкаго поведенія, потаскуха.
Убожати, -жаю, -єш, гл. Бѣднѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИБУРКОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.