Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повиганяти

Повиганяти, -ня́ю, -єш, гл. = повигонити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 211.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИГАНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИГАНЯТИ"
Виноградочок, -чку, м. Ум. отъ виноград.
Вишнина, -ни, ж. Вишневое дерево. Левиц. Пов. 191. Ой вишнино-черешино, чом ти листу не пускаєш? Н. п.
Годинарь, -ря, м. Часовщикъ. Угор.
Женьча́р, -ра, м. = жнець. Вх. Лем. 413.
Запала́ти, -ла́ю, -єш, гл. Запылать. Земля затрясеться, небо запалає. Шевч. 156.
Кроватонька, -ки и кро́ваточка, -ки, ж. Ум. отъ кровать.
Пооблагоджувати, -джую, -єш, гл. Устроить, исправить (зданіе и пр. — во множествѣ).
Попустувати, -ту́ю, -єш, гл. Пошалить. Пу, попустували трохи — і годі!
Таліянський, тальянський, -а, -е. Итальянскій. Желех. Млак. 98.
Чужовірство, -ва, с. Иновѣріе. Не вподобав демократ русин свого давнього панства — кого за чужоземний звичай, кого за чужовірство. Г. Барв. 426.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИГАНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.