Ваник, -ка, м. Родъ куртки.
Вапорт, -та, м. Испареніе. Як взяла я мертву за голову, то як пішов вапорт на мене, то я насилу донесла до домовини.
Вершильні вила Вилы, которыми подаютъ сѣно при вершеніи стога.
Вівсик, -ка, м. = вівсюг.
Зава́листо нар. Большіе сугробы снѣга, глубокій снѣгъ. Як у долині, то завалисто, а полем ні. Снігу не дуже завалисто.
Засвічувати, -чую, -єш, сов. в. засвіти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Зажигать, зажечь. Засвічу я свічку, перебреду річку до моєї миленької хоть на одну нічку. 2) Только сов. в. Засвѣтить, засіять. Колись і в наше віконце засвітить сонце. Місяць у віконечко засвітить. Засвіти, Боже, з раю нашому короваю, щоб було виднесенько краяти дрібнесенько. аж зірни́ці засвітили. Искры изъ глазъ посыпались. 3) ті́лом засвіти́ти. Показать голое тѣло. воло́ссям засвіти́ти. Открыть волоса (о замужней женщинѣ).
Затяготні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Забеременѣть. Затяготніла жінка.
Ледая́кий, -а, -е. Дрянной, дурной, плохой, негодный. Доброму скрізь добре, а ледаякому скрізь погано. Ледаякого бортника і мед ледачим пахне.
Мулюва́ти, -лю́́ю, -єш, гл. = малювати. Мулює брови синьою ожиною. Мульований коромисел гнувся, не вломався.
Обідняшній, -я, -є. Обѣденный. І вечері ніколи не варила, усе обідняшню юшку тьопали.