Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилки

Вилки, -лок, мн. Вилка. Шух. І. 291. Cм. виделка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛКИ"
Ата́ка, -ки, ж. Атака, нападеніе.
Відбірання, -ня, с. 1) Отниманіе, отбираніе. 2) Полученіе. 3) Отборка.
Заціди́ти, -джу́, -диш, гл. Сильно ударить, хватить. Грин. II. 172. Мир. ХРВ. 94. Турн перший зацідив Енея, що з плеч упала і керея. Котл. Ен. VI. 86. По потилиці й заціде. Г. Барв. 275.
Литвино́к, -нка, м. Ум. отъ литвин.
Орішарь, -ря́, м. = орішанка. Вх. Уг. 256.
Панотецький, -а, -е. Отцовскій. Злякавсь і батько тоді, забувсь і про свою повагу панотецьку. Г. Барв. 465.
Пліть, -ті, ж. 1) Вьющійся стебель. 2) = плетянка 2. Гол. Од. 56. Пліть солом'яна. О. 1862. IV. 2.
Прарід, -роду, м. Первый родъ, изъ котораго вышли другіе роды. І роду й прароду закажу, щоб не ходили заміж. Г. Барв. 287.
Скоштувати, -ту́ю, -єш, гл. = скуштувати. Чи знаєш ти, дівчино, я хороше прошу яблучка червоного з саду скоштувати. Чуб. V. 327.
Фуярош, -ша, м. Мастеръ, дѣдающій фуярки. Вх. Лем. 478.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.