Безрукий, -а, -е. Не имѣющій руки или рукъ. То старець убогий, він безрукий, безногий.
Гіркнути, -ну, -неш, гл. Дѣлаться горькимъ, горькнуть.
Жилля́рити, -рю, -риш, гл. Жить въ чужомъ домѣ.
Перемащувати, -щую, -єш, сов. в. перемасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл.
1) Перекрашивать, перекрасить въ другой цвѣтъ. Ми (гуси) попіласті всі, а він (лебідь) один між нас своє пиндючить пір'я біле! Коли б ви тілько захотіли.... Ми б панича сього як раз перемастили.
2) Чрезмѣрно намасливать, намаслить.
3) Перетасовывать, перетасовать (карты).
Підклоняти, -ня́ю, -єш, сов. в. підклони́ти, -ню́, -ниш, гл. = підхиляти, підхилити.
Піхотинець, -нця, м. = пішоходець. Два кінних, третій піший піхотинець.
Позгонити, -ню, -ниш, гл.
1) Согнать съ мѣста (многихъ); согнать въ одно мѣсто. Уже й овець позгонили.
2) Взогнать (многихъ). Позгонив воли на гору.
Пойда, -ди, ж. = побігайка. А, а, гойда! чужа мати пойда, а нашая пані, ходить у жупані.
Сват, -та м., мн. свати и сватове.
1) Отецъ зятя пли невѣстки; сватами называются прежде всего родители мужа ло отношенію къ родителямъ жены и наоборотъ, а затѣмъ, въ такомъ же отношеніи, и ближайшіе родственники супруговъ. Онисько мені сват, бо мои сестра ла його братом.
2) сватами взаимно называются совершившіе между собою какую-либо коммерческую сдѣлку.
2) Также и свато́к. Желѣзный стержень внутри ткацкаго челнока, на которомъ вращается шпулька съ нитками. Ум. и ласк. сватко, свато́к, свато́чок, сватонько, сватуньо. Ви, сватуню, будете ще довго, довго жити. За исключеніемъ свато́к и свато́чок, употребляются лишь въ двухъ первыхъ значеніяхъ.
Червонявий, червонястий, -а, -е. Красноватый. Одлиск червонястий майнув по білих стінах.
