Граблі, -бе́ль, -блі́в, ж. мн. 1) Грабли. Части: держівно, конецъ котораго представляетъ развилину — роскі́п, на концы котораго прикрѣпленъ вало́к, а въ послѣдній вставлены зубці́. Въ другихъ мѣстностяхъ держівно называется гра́блисько, гра́блище, граби́льно; два другія названія: вало́к і зубки. Се ще вилами писано, а граблями скороджено. 2) Родъ писанки. Ум. Грабельки́. Ти підеш з косою, діти з грабельками, ти будеш косити, діти загрібати.
За́здрощі, -щей и -щів ж., мн. Зависть, завистливость. . Що вже сестри з заздрощів не вигадували на меншу, а царевич з нею одружився.
Заречи́, -чу́, -че́ш, гл. = заректи.
Ле́льо, -ля, м. Батюшка, отецъ.
Лу́бка, -ки, ж. Табакерка.
Обаряти, -ря́ю, -єш, гл. = варитися. Та прибувайте, таточку, за мною не обаряйте.
Обмотуватися, -туюся, -єшся, сов. в. обмота́тися, -та́юся, -єшся, гл. Обматываться, обмотаться.
Пересукувати, -кую, -єш, сов. в. пересука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Пересучивать, пересучить.
Рости, -ту, -теш, гл. 1) Расти. На битій дорозі трава не росте. Рости, рости, дівчинонько, на другую весну. 2) Рости вгору. О человѣкѣ: а) возвышаться. б) испытывать подъемъ духа. Росту я вгору. То же значеніе имѣетъ душа росте вго́ру.
Цвяхований, -а, -е. Обитый гвоздиками. Цвяховані були там стіни. Ото цвяхована гиря.
