Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повиковувати

Повиковувати, -вую, -єш, гл. Выковать (во множ.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 213.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИКОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИКОВУВАТИ"
Заскі́млити, -лю, -лиш, гл. Заскиглити. Заскімле по собачий. Полт. г.
Згорбу́литися, -люся, -лишся, гл. = згорбитися. Ив. 71.
Лоскоту́ха, -хи, ж. = лоскотарка. Чуб. III. 187.
Напа́сочка, -ки Пастьба. Утка йде, утенята веде на напасочку, на порясочку. Чуб. III. 180.
Нейминуй нар. Непремѣнно. Це нейминуй до мене. Мнж. 187.
Позаорювати, -рюю, -єш, гл. Запахать (во множествѣ).
Попка, -ки, ж. Зрачекъ. Вх. Уг. 261.
Ряндярь, -ря, м. Ветошникъ. Угор.
Сповіщати, -ща́ю, -єш, сов. в. сповісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Извѣщать, извѣстить, увѣдомлять, увѣдомить. Я один утік і прибіг тебе сповістити. К. Іов. 4.
Уписуватися, -суюся, -єшся, сов. в. уписатися, -шуся, -шешся, гл. Вписываться, вписаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИКОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.