Балок, -лка, м. Ум. отъ бал.
Викочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викотитися, -кочуся, -тишся, гл. Выкатываться, выкотиться. Сонечко викочується з-за юри. У діда із очей аж дві сльози викотились.
Галасливий, -а, -е. Крикливый.
Ґи́ґнути, -ну, -не́ш, гл. 1) Швырнуть, оросить на землю. 2) Околѣть. Кравець у хвіст руки як умотав, як одпустив (вовкові) три аршини, так вовк там трохи й не ґиґнув.
Жовкні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = жовкнути. Ой у саду на горбочку трава все жовкніє.
Забондарюва́тися, -рю́юся, -єшся, гл. О бочарѣ: заработаться.
Ластитися, -щуся, -стишся, гл. Ласкаться, лащиться. І щебече й сміється, і вигадує, і регочеться, і до матері ластиться. Війся не того собаки, що бреше, а того, що ластиться.
Малова́жити, -жу, -жиш (собі щось, когось), гл. Не придавать значенія, не цѣнить.
Накри́жник II, -ка, м. Ледорѣзъ (у моста). Чи ж моста цього льод не зірве весною? — Ні, він ще не копчений; ще накрижники будуть робить, щоб кригу здержувати.
Обридати, -да́ю, -єш, сов. в. обриднути, -ну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть. Годі обридати, бо все однако не віддам. Тепер уже не обридатимуть мені, щоб прийшов.
