Ворина, -ни, ж. Жердь, употребляемая для огорожи. Ми взяли ворину таку, як у руку завтовшки, та довгу та рівну. З усього села ні хатини, ні ворини не зосталося, геть усе до центу вигоріло.
Губе́рня, -ні, ж. 1) Губернія. 2) Губернскій городъ. Сяя дорога до Київа губерні.
Кінчатий, -а, -е. Остроконечный. Кінчатий ніж.
Лепету́н, -на́, м. Болтунъ.
Нали́гач, -ча, м. Веревка, которою привязываютъ за рога рогатый скотъ. Ой на волики та налигачі, а на коники пута. Ум. нали́гачик.
Нао́рювати, -рюю, -єш, сов. в. наора́ти, -орю, -реш, гл. Вспахивать, вспахать. Наори мілко та посій рідко, то і вродить дідько.
Натха, -хи, ж. = надха. От мені халепа: натха напала, та вже днів з чотирі.
Омірати, -ра́ю, -єш, гл. Замирать. Серце йому омірало.
Хвіртка, -ки, ж. Калитка. Піп у хвіртку, а чорт у і дірку. Cм. фіртка. Ум. хвірточка.
Чаклій, -лія, м. = чаклун.
